Про цілющі таблетки і руку, що їх дає

Колись давно, коли я ще не була психологом, але дуже шукала психолога, щоб втриматись за це прекрасне-прекрасне-прекрасне життя, мене кожен раз вводили в ступор оголошення типу:

ПСИХОЛОГ
ПОМОГАЙЛЕНКО ТАРАС СНОВИДОВИЧ
Піскова терапія, EDMR, арт-терапія, метафоричні карти, емоційне моделювання, юнгіанська казкотерапія, нумерологічне кодування, НЛП, інтегральне нейропрограмування, робота з відкритими мовами несвідомого.
Сертифікований у методі Синельникова, процесуально-орієнтований, працюю в модальності, розробленій всесвітньовідомим К.Р.Нарцисенком.
Тел. 000 00 00 888

Мої емоції на той час як потенційного замовника психологічного консультування виглядали десь так:

– АААААААААААААААААААААА!!! Боже, та шо ж це фігня така? Та мені ж потрібен просто психолог! Шо це за страхіття таке у тому оголошенні, шо він буде зі мною робити? Яке мені діло до отого всього, шо там написано? А якшо у цього оте все написано, а у іншого не написано, то інший буде не такий помічний? А як взнати? Людоньки, де знайти нормального людського психолога?

Тепер я психолог. І мої емоції при прочитанні оголошень подібного типу виглядають приблизно так само (щире співчуття клієнтам).

А зараз про таблетки і руку. У класичній медицині воно як? От, до прикладу, якщо у Вас (борони Боже) виразка шлунку, то таблетка омепразолу Вам допоможе, а от таблетка ліпразиду – не дуже. Але якщо у Вас (борони Боже) артеріальна гіпертензія (високий тиск) – то омепразол Вам ніяк не допоможе, а ліпразид – дуже навіть. І навіть якщо ті таблетки буде давати дуже гарна медсестра чи надзвичайно чарівний лікар – все одно ліпразидом виразку шлунку не вилікувати.

У психологічному консультуванні, як виявилось, трохи (від слова зовсім) не так. Не має особливого значення, яку таблетку (психологічну школу, напрямок чи метод) запропонує Вам психолог – первинним визначальним фактором є сама особистість психолога.

Тобто, у практичній психології рука, що дає*, має набагато більше значення за саму таблетку*.

* використані у тексті метафори мають на увазі:
1. «рука, що дає» – спеціаліст, який має психологічну освіту,
2. «таблетка» – науково обґрунтований та доказовий метод втручання у психічні процеси/стани людини, а не шарлатанський плацебо-ритуал, розрахований на тимчасовий ефект навіювання/самонавіювання.